Коли правильна дата святкування Різдва Христового?
Чому Різдво святкують в різні дні та коли правильно святкувати Різдво Христове?
Чому не можна називати Велике Свято — Різдва Спасителя — католицьким або православним? Коли правильна дата святкування Різдва — 7 січня чи 25 грудня?
Якби назву цієї статті прочитала людина, наприклад з Греції чи США, вона б здивувалася: а як по-іншому? Хіба люди святкують Різдво в різні дати? Але виявляється, що так. Сьогодні ведеться багато дискусій про те, коли і як потрібно святкувати це свято, а в народі навіть бродять такі терміни як католицьке Різдво і православне Різдво. Давайте ж розберемося, що і як та заглянемо трохи в історію.
Щоб трохи Вас спантеличити — скажу відразу — не менше ніж 75% православних всього світу — Різдво Христове святкують саме 25-го грудня. Православна Греція (за винятком Афону) наприклад живе за правильним календарем. Не вірите — а перевірте самі.
11 з 15-и помісних православних церков у світі живуть за правильним календарем. Всі, крім московського патріархату та афільованих з ними церков)
Річ у тому, що вся ця метушня з різними датами святкування Різдва — через різні календарі, за якими ведуться обчислення.
Самим використовуваним календарем протягом багатьох століть в Європі був т.з. Юліанський календар, що запровадив Юлій Цезар в 46 році до Різдва Христового. Цей календар мав 365 днів в році і раз на чотири роки додавався ще один день. Календар починався з понеділка, і кожен сьомий день вважався святом. Точність Юліанського календаря в порівнянні з тропічним роком була не велика: кожні 128 років накопичувався один зайвий день. Наприклад, Різдво, яке завжди співпадало із зимовим сонцестоянням, почало рухатися в бік весни. Теж саме відбувалося і з Великоднем.
У багатьох храмах, за задумом творців, в день весняного рівнодення промені сонця повинні були потрапляти в певне місце. Наприклад, в соборі святого Петра в Римі — мозаїка. Але з часом не тільки астрономи, а й духовенство на чолі з Папою Римським могли переконатися, що Великдень зсувається і вже не потрапляє на колишнє місце. Після довгих обговорень цієї проблеми, тато Григорій XIII видав указ перейти на новий календар (який і був названий його ім’ям). Григоріанський календар відрізнявся тим, що у нього було нове правило щодо обчислення високосного року.
За наказом папи Григорія XIII 4 жовтня 1582 року було оголошено 15 жовтня того ж року. Новий Григоріанський календар зсував поточну дату на 10 днів і відразу виправляв всі накопичені помилки. (Сьогодні різниця між двома календарями вже в 13 днів, а через пару століть Різдво взагалі змістилося б до весни). Тому в 1582 році Італія, Франція, Португалія, частина України і Білорусі (землі, які були в складі Речі Посполитої) перейшли на новий Григоріанський календар Після цього на новий календар поступово почали переходити та всі протестантські країни Північної Європи. Не обійшлося, звичайно, і без курйозів. Наприклад, в Бельгії та Голландії 1 січня 1583 року настав відразу ж після 21 грудня 1582 року через що все населення в тому році залишилося без Різдва …
Зрозуміло, що не всім людям подобалися зміни, через те, що багато хто протестував проти «нововведень», але цікаво відзначити те, що саме Церква того часу (як католицька так і протестантська) стала двигуном прогресу.
Коли в 16 столітті країни масово переходили на більш точний Григоріанський календар, москва вважала за краще залишатися жити за своїм візантійським календарем, який був дуже схожим з Юліанським. Різниця між ними була лише в тому, що в Візантійському календарі Новий рік починався 1 Березня, а літочислення велося від Створення Світу. 5508 рік до нашої ери вважався відправною точкою Візантійського календаря. Наприклад, Російський цар Петро I народився в 7189 році за календарем, який використовувався на той час в Росії. У ювілейний 7000 рік від створення Адама, (1492 рік Н. Е.) Російський цар Іван III переніс початок Нового року з березня на вересень, щоб зрівнятися з Візантійською імперією.
На Юліанський календар московське князівство і московська церква перейшли тільки в 1700 році за особистим указом Петра I. З переходом на Юліанський календар Новий рік був перенесений з 1 вересня (хоча ця дата залишилася для навчального року) на 1 січня. Різниця між ними склала 5509 років, а літочислення початок вестися від Різдва Христового. Попри те, що в Росії був введений новий Юліанський календар, Росія як і раніше мала розбіжність з Європою в 12 днів, тому що Європа на той час вже використовувала більш точний Григоріанський календар.
Тільки уявіть собі, як людям, які вели торгівлю з Європою, жилося тоді! Це була страшна плутанина в 12 днів.
Тільки в 1918 році, бажаючи виправити всі невідповідності з сусідньою Європою, за наказом Раднаркому Совєти перейшли на Григоріанський календар, зсунувши дати на 13 днів вперед. Отже, в 1918 році після 31 січня відразу було 14 лютого І ось, здавалося б, нарешті всі помилки були виправлені, але не тут-то було …
російська православна церква відмовилася переходити на правильний Григоріанський календар !!!
Начебто це невелика проблема, але через це населення продовжувало святкувати великі Християнські свята за Юліанським календарем (старим стилем), а жити і святкувати свої дні народження та інші свята по новому Григоріанським календарем. Так і з’явилися два Різдва, два нових роки (один взагалі має круте назву: старий Новий Рік) і два Великодні …
А найголовніший парадокс у всьому цьому це те, що Новий Рік вийшов перед Різдвом. Адже за Григоріанським календарем Різдво — 25 грудня (день, коли народився Ісус), а Новий Рік 1 січня (день, коли Ісуса принесли до храму і дали Йому ім’я). А за Юліанським календарем Різдво — 7 січня, а Новий рік -14 січня. Тому святкувати Новий Рік — 31 грудня, а Різдво — 7 січня, як мінімум нелогічно … і не забувайте про піст.
Зрештою визнання нового літочислення (в православ’ї воно ще називається Новоюліанським) відбулося аж в 1924 році після проведення Всеправославного конгресу в 1923 році в Стамбулі під керівництвом тодішнього Вселенського патріарха.
З того часу більшість православних патріархів, включаючи Вселенського, відзначають Різдво Христове саме 25 грудня. Йдеться про Антіохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську, Елладську та ряд інших православних Церков, також православні Греції, Румунії, Болгарії, Польщі, Сирії, Лівану, Єгипту та інших країн.
Більш того і частина вірних т.з. рпц дотримується цієї норми. Адже, скажімо, Латвійська Православна Церква Московського патріархату ще з 1920-х років з благословення патріарха Тихона чинить різдвяні богослужіння щороку 24 і 25 грудня. І не тільки вона.
Правда, для збереження самоповаги ці церкви не перейшли офіційно на Григоріанський календар — вони створили так званий Новоюліанський, який майже не розходиться з Григоріанським.
Різдво «за старим стилем» в ніч з 6 на 7 січня зустрінуть тільки такі православні Церкви — Російська, Єрусалимська, Сербська і Грузинська, афонські монастирі, а також православні і греко-католики України та Білорусі. Ці двадцять п’ять відсотків знаходяться переважно в орбіті російської православної церкви і, відповідно, вікових геополітичних інтересів Кремля. Самопроголошена (автокефалію московської церкви Константинополь не визнавав майже півтора століття) Московська церква завжди знаходилася під пильним наглядом імперської держави та виконувала практично всі забаганки влади.
Щоб Вам було легше зрозуміти — більше ніж півтора мільярда християн всього світу Різдво Христове святкують саме 25-го грудня і лише приблизно двісті мільйонів християн — 7 го січня.
PS Уже в кінці цього століття так зване «православне Різдво» зрушиться на один день вперед і буде вже 8 січня. Так, що краще перейти на 25 грудня заздалегідь …
Отже, висновок:
1. Не можна вживати терміни — «православне Різдво», «католицьке Різдво». Це якщо звичайно в колі свого спілкування Ви бажаєте показати свій розум, обізнаність та широкий світогляд. Якщо Вам байдуже, що люди подумають про Вашу малограмотність — то вживайте традиційні назви.
2. Можна вживати терміни: «Різдво для християн західного обряду», «Різдво для християн східного обряду», «Різдво за правильним календарем» і т.д.
3. Не можна вживати терміни: «так всю жизнь було прийнято» — читайте вище що і як було у людей в різні часи в різних країнах
4. Кожен українець в ці важкі воєнні часи має зробити важливий вибір — на користь ординського московського православія чи на користь світового християнства.